Очі його догорають в повільному ритмі
Занедбана втома коричневим листям летить
Танцюючи болісно душу втрачає в повітрі
Розсипаним попілом тане в безодні століть.
Всю вічність свою роздаю без жалю́ по хвилинах
Наповнюю лімфою Всесвіт до щему кісток
Стискаючи серце в долонях шепочу невпинно
"Ще один крок"... Я вимолюю в Бога ще крок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684000
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2016
автор: Юліанка Бойчук