Хрести кранів над бетонними кріслами
Гіперкубічні плечі червоноооких гігантів
Пізно , так пізно
Рано
Забути своє простирадло
І ковдру
Вмирати на лавці , в судомі
прати до білесих відтінків
щоб не боліло гниллю
Синдром самотності вам хіба не відомий
Синдром параної іллюзорності ,
Не труситися над життям , що нічого не варте
Варте , варте , бо я знаю
Маленькі пташки вмирають швидко , не боляче
Світу, дитя якого ти є
Марево, сповзає в туман
Мозок загублений
Свідомість втрачено
Слова - слова - слова
Тендітні плечі , пташко
Твої вмирають , мовчки
душа - замучена
Безсмістовні бесіди
Ні про що і про все
Серед бур'янів і гіперкубічних хрестів , засміється
І скаже так , вбивайте
Хіба , не житиму вічно і всюди?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683954
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 16.08.2016
автор: sofjadamenko