Проглядаючи порожнечу

Він  сидів  на  хитлявому  стільчику  по  серед  холодної  та  давно  забутої  кімнати.  Його  білосніжно-зелені  оченята  вдивлялись  в  порожнечу,  яка  проходила  світові  роки  в  пошуках  надії.  Надії  на  те,  що  колись  його  заберуть  додому,  де  він  зможе  обійняти  батьків,  випити  з  ними  горнятко  теплого  какао  та  вирушити  в  нове,  досі  не  відоме  йому  життя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2016
автор: Arthur Savchuk