[img]http://cs419731.userapi.com/v419731976/48f/jUGSbcIdgQk.jpg[/img]
Будинок зводиш у собі з цеглин
уподобань, характеру і вміння.
Будуєш стіни силою стремлінь,
цементом віри скріплюєш каміння.
Ось, ластівкою мрія на даху
і журавлями спогади тріпочуть...
Думки-втікачки кішкою страху
з підвалу в темінь зиркають щоночі.
Одна кімната, - де цвіте герань
палким вогнем кохання пурпурове.
Як сонячно і тепло там, поглянь,
як пристрасно з почутої розмови..
А в іншій - на порожньому стільці
в уяві зустрічаєшся із тими,
кого образив словом в суєті
і спільний шлях ніколи вже не йтиме.
Найтихша - третя, де одним одна
поетова душа живе відлюдьком.
Осяяння торкається вікна
і пахне небом синя незабудка.
[img]http://cs630429.vk.me/v630429346/21e62/38iLDF6AvKA.jpg[/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2016
автор: Окрилена