Знову поїзд пройшов непомітно
Сподівання сягнуло в вогонь
Кому прихисток, кому відвертість
Тут у кожного є свій вагон
Хтось із багажем смутку й печалі
Нездійсненних бажань і думків
Хтось загорнутий в ковдри моралі
Вибира з варіантів життів
Хтось убраний у квіти грайливі
Заграє до чужих почуттів
Хтось говорить про вічні матерії
Тільки очі говорять про біль
Пороздмухують, наче вітрила
Щоб впіймати той вітер ночей
Що показує шлях до свободи
Що запалює іскри в людей...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682664
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.08.2016
автор: Miriamina