Уже я став твоїм минулим,
усе минає, швидше добре,
та у цілунку першім, призабутим
родилось нинішнє прощання скоре.
І в чім різниця, де й коли прощатись,
при переході в вічнеє нікуди,
чи просто в натовпі не зустрічатись,
йдучи за течією, мов іуди
які самі себе зреклися вільно,
надуманих бажань стіною заступили,
та погляди, літаючі безцільно,
розірваний зв*язок останній хоронили.
І слід, залишений тобою на долоні,
ніколи жодним лезом не зітру,
у радості і горя сльози одинаково солоні,
то перші вицілую, другі — обітру.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681417
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2016
автор: олег у