Та наша ніч стоїть в очах,
Хвилює серце і донині,
Вино червоне і свіча,
А ще волошки сині-сині.
Худенький Місяць заглядав
Злодійкувато з-за фіранки…
Я цілував тебе й кохав,
Не спали ми тоді до ранку.
Летіли трелі солов’я,
Крізь всі щілини до нас в хату,
Я був твоїм, а ти моя,
А це для двох найбільше свято.
Із першим променем був сон,
Як треті півні заспівали.
Серця в нас бились в унісон,
Ми ніч свою запам’ятали…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2016
автор: Віталій Назарук