Повільно минає осінь,
А літа як не було,
Душа моя так голосить -
Зарано воно пішло.
Пішло між ярами й балками,
Пішло і назад нема...
Десь комами, а десь крапками
Писати взялась зима.
Вже осені сріблить косу,
Вплітаючи білий слід
І як не благаю, прошу
Мені не збавляє літ.
Вже сипле снігами щедро,
Морозить навкруг ажурами,
Ялини вдивляються в небо,
А я – по сусідстві з зажурами.
Весна вже з-за рогу дивиться,
Зимі заявляє відвід,
Зима ще гримасами кривиться,
Та скоро мине її слід.
Ще буде у мене літо,
Ще буде цвісти мій сад,
Сховаюсь в духмяних квітах,
В серпневий пірну зорепад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680978
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2016
автор: Шостацька Людмила