Туманами покрились видноколи,
Душа співає, як летить зоря.
О, Господи, невже оте «ніколи»,
У цих роках для мене догоря.
Чи варто небо фарбувати наче,
Червоний колір кровію пала.
Коли матуся і дитина плаче,
Для миру лише Господу хвала.
Якщо Ви люди – сохраніть державу,
Нехай Господь Вам збереже роки,
Ви українці і тому по праву,
Хай проростають внукові ростки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680904
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.07.2016
автор: Віталій Назарук