Я все зібрала. Все, що тільки мала.
Старі ляльки пакую у валізи.
Я небо наді мною цілувала,
Бо вже ніде в пакуночки не влізе.
Я все взяла. Навіть шматочок сонця.
Навіть всі зорі, що їх розтоптали.
І Янголика... Мого охоронця.
І ще... Тих днів... Де ми недокохали...
Я все зібрала. Можна йти до Бога.
Чи я там буду пам'ятати щастя?
Яка туди веде мене дорога?
І чи там сни кохання хоч присняться?
Тулились дні останні до сукенки,
Тримали так, щоби не відпустити.
Я пришивала гудзики - хвилинки,
І як дитятко вчилась світ любити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680784
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2016
автор: Відочка Вансель