Красеню, Києве, граде столичний!
Кращі із кращих тебе прославляли,
Завжди ти був чарівний, феєричний,
Були гостинними твої вокзали.
Ти – златоверхий, освячений Богом,
( Сивий Дніпро дихав часом століть),
Був Україні незмінним покровом,
Прихистком був у часи лихоліть.
Твої мости чарували красою,
Сад Ботанічний – це диво із див,
Вузи, театри зростали з тобою,
Як же каштани свої ти любив...
Взяли невірні в полон твою вроду,
Землю шматують і все їм замало,
Вкрали тебе у твого же народу,
Навіть каштани твої розстріляли.
Ти і палав і здригався від болю,
Гірко ридав, як сто кач проплило,
Юні герої вмирали за волю,
В небо пішли - святе місто жило.
Красеню Києве, граде столичний,
Ти не здавайся до рук ворогів,
Будь нам на радість могутній, величний,
Хто кров пролив – тобі жить заповів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680516
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.07.2016
автор: Шостацька Людмила