крізь пластмасу
дроти
та мікросхеми
пропускаю життя
усе своє
вміщаю
у маленьку
скляно-пластикову
скриньку
зі штучним
(часом підвисаючим)
яблуковим інтелектом
та не помічаю як
пропускаю життя
сиджу і згадую
солодкі
постсовдепівські
скрутні
багряні дев’яності
коли не пропускав життя
коли не цифрував життя
коли жив життям
мріяв про справжнє
не апгрейдив штучне
у дитинстві
тільки й життя
ніколи більше
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680438
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.07.2016
автор: Чакір