Ой, під вишнею та під черешнею
Умовляла жінка разом з теще
Лежати досить! Ходи до роботи
А зять - Що стрекочете, як сороки!
І день при дні,лежить у гамаку
Дуже давно, має звичку таку
Повернувся, хитро глянув, каже
-Зараз встану, вже відпочив майже
І швиденько потягнув сигару
- То ж поїду завтра на Полтаву
Минає тиждень, мо» трохи більше
Де там робота…стало ще гірше.
Став друзів, у садочок водити
Та й з ними, кляту горілку пити
Надоїло, теща дзвонить сватам
- Швидко їдьте та заберіть свій( хлам)
Тільки одне й знає пити сто грам
Такого зятя мати один срам
Донька чекала на справжнє щастя
Він порося ж ледаче, от трястя !
Вже під`їхав бордовий Мерседес
Звідти вискочив величезний пес
Став нюхати зятя і лизати
Аж тут, вже вийшла і теща з хати
Свати в машині посміхалися
Кажуть вони - розчарувалися
Син одружився не для роботи
Жити красиво, щоб без турботи.
Дружина слухала, оніміла
Побачила все це, аж присіла
Вмить, як обпечена сумку несла
-Та забирайте свого пацюка
Дуже (гарно) викохали синка
Краще буду мати одиначка -.
***
Отож таке сьогодення нині
І, як же жити, тепер родині?
Дитя без батька підростає
Бо він все палить та гуляє.
Хто винен в цій історії гіркій
Мабуть не обійшлося без батьків…
2015р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680326
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2016
автор: Ніна Незламна