Потік
Коли б не ти, то я шкільні роки
так часто все ж не ворушив, кохана.
Моєї долі перші сторінки
враз обернулись в незагойну рану.
Ми, юні, зустрічались залюбки,
впиваючись чарівним і незнаним.
А потім камінь упаде важкий,
коли розлуки чорний день настане.
Тож болю втрати вистачить навік,
хоч у житті нове надбаю щастя.
І все мені у ньому ніби вдасться.
Дружина в мене, в тебе – чоловік.
Та під сумний а чи веселий настрій
не замовкав і спогадів потік.
––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2016
автор: Анатолій Загравенко