Яскравий смолоскип палав,
Він темряву страшну долав.
Не шкодував для тих вогню,
Хто ночі розбивав броню.
І відчуваючи тепло долонь,
Запалював в серцях вогонь.
А темрява точила пазурі,
Та не боявся бути на вістрі.
Світити всім - оце його ідея,
Він гордо ніс дарунок Прометея!
Але ж не вічний... От і все, погас...
Е ні! Горить він досі в кожному із нас!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679413
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.07.2016
автор: Ірин Ка