Збезсиліло заслав густий туман довкіл,
Мокрісінька трава ввібрала просинь...
Переділив кришталь сльози журу навпіл,
І зірочник стуливсь у безголоссі.
Та кожна темна ніч завершується днем,
Після стрімких падінь надходять злети.
І арка райдуги - це сонячний тунель
У задзеркалля мрійності поета.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679391
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2016
автор: Лілея Дністрова