Я - живий

(На  написання  цього  вірша  надихнула  мене  чудова  поезія  Ганни  Верес)

А  ти,  моя  матусю  не  журись,
Не  плач  так  гірко  і  не  побивайся,
Повір,  я  не  загинув,  я  живий,
Та  виглянь  у  вікно.Он  там  співає

На  яблуні  розлогій  у  саду
Мала  пташина,  крильцями  тріпоче,
Її,  моя  рідненька  нагодуй,
Бо  в  ній  душа  єдиного  синочка.

Тебе  ж  прошу,дружино  не  ридай,
Бо  мені  боляче  від  того,  ніби  рана,
На  сина  подивись  -  мене  впізнай
І  краще  помолись,  моя  кохана.

А  ти,  синочку  у  люстерко  глянь,
Звідти  привітно  усміхнеться  татко,
Та  тільки  мого  серця  не  порань,
Не  забувай  мене,  моє  дитятко.

А  я  живу  у  вишеньці  малій,
Яку  садив  ще  позатого  року,
У  всьому-всьому,  що  є  у  дворі,
До  чого  ще  торкались  мої  руки.

Хай  вас,  рідненькі,  лихо  обмине,
Не  треба  плакати  за  мною,  а  гордитись,
Допоки  пам"ятаєте  мене,
То  я  живий  і  вічно  буду  жити.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678869
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.07.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський