Зустрінь. Усміхнися.Щасливих доріг побажай.
Здається дрібниця – всього лише декілька жестів.
Як їх нестачає в епоху зневіри й безчестя,
Коли правлять світом невситна нажива й ложа.
Заковуєм нині себе у надійну броню.
І навіть на щирість уже установлено квоти.
І добрі слова залишаєм на завтрашнє потім,
І гасим у серці вогонь співчуття і жалю.
І ждем одкровення із замкнутих нами небес,
А руку підтримки ніяк не збагнем простягнути.
Нестерпно повільно ідем до глибинної суті –
У власній самотності варто винити себе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678661
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2016
автор: stawitscky