Знаєш, я спати сьогодні не ляжу.
Буду вдихати я пахощі ночі.
Місяцю все що на серці розкажу,
Всі таємниці нехитрі, жіночі.
Потім почну я дивитись на зірку,
Ту що отримала у подарунок.
Зовсім новеньку, бо має ще бірку,
З пафосним написом: "вищий гатунок".
Сад у пітьмі - дивини ціла скринька,
Обриси, тіні та звуки чарівні.
Стану у нім я тихенько, навшпиньки,
Не заважати щоб ночі - царівні.
Тільки почувши твої легкі кроки,
Вже милуватись не стану пейзажем.
Бо запалають вогнем мої щоки,
От тоді разом ми спати... не ляжем...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678636
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2016
автор: Ірин Ка