Лиш порожня коробка,
Обклеєна цими шпалерами.
Лиш порожня тарілка,
Обсипана теплою гречкою.
Лиш порожня коробка,
Освітлена лампами темними.
Лиш порожня людина,
Що не ворухне вже яєчками.
Вовчий, виючий холод
Замінює пекло пекельнішим,
І над вікнами Toshiba
Тихо поскрипує свіжаком.
Не рятує ні майка,
Ні куртка, ні мешти, ні теплий шарф.
Тихо криза підходить,
Здає кожну річ на аукціон.
Неможливо купити
Ні пива, ні цукру, ні ковбаси,
А валюта підходить
До дна, де ще глибше спадатиме.
Руки-тіні скидають
Тебе і доляри на терези.
Що з них тяжче, те, звісно,
Скидають у прірву з дукатами.
Лиш порожня коробка,
Обклеєна цими шпалерами.
Лиш порожня тарілка,
Обсипана теплою гречкою.
Лиш порожня коробка,
Освітлена лампами темними.
Лиш порожня людина,
Що не ворухне вже яєчками.
Все це почалося знову, адже не один такий герой...
18.07.16
[youtube]https://youtu.be/XR1kjXalzuY[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678635
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.07.2016
автор: Systematic Age