Накувала птаха долю,
Але мало літ...
Десь обірветься у полі,
Сину, твій політ...
Накувала птаха долю
І талант від Бога,
Та чомусь така коротка,
Тернами дорога...
Що ж ти , птахо, зупинилась ?
Куй , зозуле сива,
Не зважай, що хмару зверху
Ось розродить злива...
Не шкодуй , мала пташино,
Років тих лічити...
Треба , сива зозуленько,
Край наш боронити...
Куй , пташино сивокрила,
Не шкодуй тих літ...
Хай ніщо не обриває
Їх стрімкий політ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678591
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.07.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова