Кусаю свою руку, щоб не кричати
Говорю, що тепер буде ще більше чутливості,
ще більше болю
Радію контрастам, які дозволяють виокремити прекрасне
Радію, коли ти спиш поруч зі мною, і що я ніколи не прокидаюсь раніше
Що тобі це все вже знайомо.
Перші промені сонця і таке всіма забуте прагнення бути комусь потрібними
Навіть коли самим здається, що нікого не треба
Невже неможна пожертвувати трошки гордості, щоб вибудувати спільну стіну?
Невже неможна пожертвувати трошки спокою, щоб відпустити?
Проблема в тому, що життя промайне надто швидко,
Рішення в тому, що життя промайне надто швидко.
А я хочу дізнатися, як воно жити.
Розкажи мені те, що я ще не відчула.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2016
автор: NNNP