Не ступивши ані кроку

Нікотину  у  легені
На  одну  десяту  пенні
Твої  стіни,  твої  стелі
В  адекватні  та  не  в  темі
Алкоголю  у  судини
Для  довершення  картини
Впадуть  стіни,  з’їдуть  стелі
Ти  у  нормі,  вони  –  в  темі
Кофеїну  в  допомогу
Щоби  зменшити  тривогу
Тобі  ранки,  тобі  ночі
Не  дають  зімкнути  очі
Героїну  й  у  тенета
Ти  летиш  немов  комета
Ночі  тобі,  тобі  ранки
Без  різниці,  хочеш  спати
І  полетіти  дуже  легко
Коли  міцно  так  тримає
Але  й  падати  далеко
Тінь  свідомості  зникає
Мить  нірвани  й  стан  де  пресу
Знаєш  добрих  снів  адресу
Загубитись  ненароком
Не  ступивши  ані  кроку

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678308
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2016
автор: Андре Ільєн*