ДУША КРИЧИТЬ, ВІД ОСЕНІ ЗБОЛІЛА…

Душа  кричить,  від  осені  зболіла,
За  клином  журавлиним
У  небі,  що  ячить...
За  жовтим  листом,
Що  із  деревом  прощаючись  тужливо,
Назавше...  з  сумом  до  землі  летить...
За  потемнілим  гаєм,
Що  занімів  у  важкій  печалі  -
А  донедавна  потопав
В  розкішному  розмаї!..
Лиш  горобини  кущ
Жахтить,  палає  золотом  червоним!
І  додає  до  мого  серця
Ще  більшої  туги  та  болю.
...Кричить  душа  від  осені  зболіла.

15.10.2015

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677943
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2016
автор: Красуля