Виливає жовч ліхтар.
Повний нудиться вгорі.
І писклява кров-комар-
Дзижчить настирно на вогні.
Просо в піжмурки із тьмою.
Хоче розігнати морок.
Та тишею висить німою
Чорний килим з жовтих го́лок.
Бреше вуличний собака.
Виє повному угору,
Як його один друзяка
З нього виліпив потвору.
Повний водть одним оком.
Нудиться у свому просі.
Сяде,ляже,раком,боком,
Колупається у носі.
Морок міряю ногами.
Бесіду веду з нудьгою.
В'яже жовчі ліхтарями.
Насідають всю вагою.
І завию,як бродячий.
Шукає вже писклявий вуха.
Розмажу пи́сок я дзвенячий.
Насуну лоба в капелюха.
Та скільки ще отих писклявих
Жовч їдять із ліхтарями!
Я з бродячим жую млявих.
Й нудьга петляє під ногами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677862
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2016
автор: Артишук Марія