наречена. 1.

до  вірша:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675477


ну  ось  і  все.  скінчилося  твоє  дитинство.  чомусь  важко  усвідомлювати  це  тоді,  коли  ти  стоїш  коло  дзеркала.  в  прекрасній  весільній  сукні.  поки  без  фати,  її  одягнуть  останньою.  як  клеймо  на  голову.  
ще  одне  клеймо  на  твоєму  маленькому  пальчику.  в  4  карати.  та  хіба  кохання  купиш  діамантами?
якщо  чесно,  в  цій  безглуздій  весільній  сукні  ти  схожа  на  торт.  або  розтале  морозиво.  на  твою  тендітну  фігуру  треба  щось  коротке  і  красиве.  вишукане....
довгі,  накручені  локони  звисали  як  дохлі  щурі  між  складками  сатину  і  шовку.  перлинки,  блискітки,  найдорожче  мереживо....  під  вечір  ти  загнешся  від  цієї  величі.  і  так  буде  до  самого  кінця  твого  маленького  життя.  
вибач.  уже  не  твого.  ЙОГО.  бо  ти  належиш  ЙОМУ.  
він  тихо  підкрадався  з-заду.  одягнув  тобі  на  шию  діамантове  кольє.  прошепотів,  що  ти  прекрасна.  ну  так.  діаманти  навіть  мавпу  зроблять  принцесою.  хоч  тобі  вони  ні  до  чого.  ти  чарівна  в  простенькій  сукні  і  розпущеним  волоссям.  з  усмішкою  і  ледь  підмальованими  густими  віями,  що  роблять  твій  погляд  таємничим  і  величним.  ось  вона  -  ти.  а  не  ця  папуга,  що  стоїть  перед  дзеркалом.
ти  відвернулася.
ти  скривилася,  коли  тобі  на  голову  одягли  діадему  і  прикріпили  до  неї  фату.
ти  гидливо  відвернулася,  коли  тобі  у  руки  подали  букет  з  не  менш  строкатими  квітами.  
він  взяв  тебе  за  руку  і  повів  під  весільний  марш.  тобі  ж  він  здався  похоронним.  
жарко.  корсет  не  дає  дихати.  люди  перешіптуються.  ти  стоїш  перед  вівтарем  і  стримуєш  сльози.  мама  докірливо  опускає  очі.  ну  ясно.  
вдих  "  у  горі  і  в  радості...."
видих  "  у  багатстві  і  бідності..."
господи,  за  що?  що  ти  зробила  не  так?
тебе  навіть  не  запитали,  чи  ти  хочеш  цього.
"оголошую  вас  чоловіком  і  дружиною  можете  поцілувати  наречену"
всі  почали  плескати.  він  підняв  твоє  підборіддя  і  нагло  поцілував.  
так  темно
так  порожньо
так  важко  дихати
і  тільки  бридкий  голос  над  вухом:"  тепер  ти  моя  навіки...."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677086
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2016
автор: #tenderness