Бачу у снах, як біжать
Довгогриві карі коні,
І вогняні іскри сипляться
Із окованих копит,
на Вкраїну, в рідне село
Ведуть ясноокі зорі,
І долі, до ніг стелиться
Вишитий рушник.
Приспів:
Зоряна Нічко — Красуне циганко!
Із чужини браму відкриваєш
І маниш до берега Дністра,
Сонний ліс оживає...
на долині цвітуть квіти фіалки,
милуюсь заквітчаним садом,
і до гаю веде спів солов'я.
Іздалека чути
Як голосять півні селом,
Пробуджуються від сну
Втомлені люди,
На Ясені лелека лопоче
розправляє широким крилом,
дарує мені щастя
і я пахощі наповнюю у груди,
поклоняюсь своєму Раю
Матінці Землі до ніг,
В Мамину Світлицю,
Відчиняю двері додому,
Вже стільки літ, в одинокім мовчанні,
Як сирота стоїть,
І завжди мене зігріє вогником тепла
чекає із дороги.
Приспів.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676629
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 07.07.2016
автор: Чайківчанка