Вона була красивою в тумані,
В затишних безодннях в далині.
Стояла просто на росі холодній,
Ждала щастя вже давно.
Вона не промокала під дощем.
Відчувала тільки холод у словах,
Що промовляв він перед сном.
Присівши біля неї близько.
Вона не сміялась над лихом у людей.
Не могла нічим допогти,
Лише співчуття відавала на долоннях.
Лиш себе вона тай не жаліла.
Вона не втомлялася любити,
Своїх близьких, зрадливих друзів.
Рідний край - де народилась,
Де жила колись в теплі, в любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676002
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.07.2016
автор: Анонімний