суди

Ти  суди  мене,  люба,  суди,
Тільки  ти  маєш  право  це.
Я    тебе  накликав  сюди,
Аж  зірвав  той  бас  на  фальцет.
І  тепер  ти  міцно  живеш,
І  будуєш  якийсь  свій  лад.
Кличе  гобліна  мавка,  зве  
У  фарватер  свого  крила.
Я  все  той,  яким  я  і  був,
Ти  все  таж,  якою  була,
І  навхрест  вселячним  табу
Не  злякалася  ти,  мала.
Не  важливо,  чи  винен  я,
Не  важливо,  чи  права  ти.
Я  обрав  тебе.  Ти  –  суддя.
Тож,  суди  мене,  люба,  суди.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675702
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2016
автор: kanan