Храмовник Самотності для спочинку присів на нічному березі
Спокійно шепотівшого моря: Друже, душу Світла освіжи...
Погляд до ОріонаУ і усміхнувся легким хвилям Борея: Дякую. Обережи...
Вони ласкаво омивали Храму вільні ноги, в милосердній Стезі.
Він молився: Отець, Воля Твоя на все Боже, серця Оукраїни і світ збережи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675528
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 01.07.2016
автор: Гор2