Не покличу тебе! Не кличу…

Я  не  покличу  тебе,не  покличу!  Не  кличу...
Туманом,  напевне,  ця  мана  в  минуле  зійде.
У  небі  багрянім  журавки  тужливо  курличуть,  -
моє  літо  минуло.Моє  літо  украло  тебе.

Пускаю  водою  рядки  недописані,ноти...
Прикриє,  невдовзі,  мою  наготу  Листопад.
Всі  діри  в  душі  він  наглухо  заб"є-заколотить,
спалила  мости.Ти  не  зможеш  вернутись  назад.

Переплачу  жалі,  перекличу  у  шепоті  ночі
не  твої  імена.  Кам"яніє  в  пітьмі  силует.
Почуття  неприборкані  спати  не  можуть.Не  хочуть.
Оживає  на  стінах,  до  болю  знайомий,  портрет.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675496
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2016
автор: Ruzhena