Ще не кричу…
Ніяк... не закричу…
То біль рве серце.
То нема спокою.
Мовчить самотність
Ходить все за мною,
Вона зі мною грає в твою гру.
І я сьогодні, вкотре програю…
На кон ми ставим завжди теплоту,
Вона, як я... її найбільше любить.
Вона тепло моє повір - не згубить
Лиш пригорне -
Відчує темноту -
І ту любов, що в ній я бережу.
Ще не кричу...
Ніяк... не закричу…
Чиясь рука стискає моє горло.
Благаю відпустіть…
Облиште сон мій…
Нехай я ще хвилиночку посплю.
Хвилинку, перед тим, як закричу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675356
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2016
автор: Lesyunya