Вечір, камін, матір, дитина, сон

[b][color="#2f149c"]Вечір,  такий  як  попіл,
Нишком  підкрадається  в  вікно,
А  камін  перепалює  останній  обапіл,
Віддзеркалюючи  старе  полотно.

Тіні  затанцювали  в  кімнаті,
До  віконечка  тихесенько  стукає  ніч,
Мати  співає  пісні  кошлаті,
А  дитинка  посопує  навстріч.  

Тихо  сон  підкрався
Позіхнув  і  на  колиску  присів.
Він  напевно  зі  снами  грався,
Без  якихось  то  там  зайвих  слів.  
[/color]
[/b]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674796
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2016
автор: Женя Смайл