Засинаю під гомін лісу,
Загорнувшись у ковдру ночі.
Холодний, ба ні,
прохолодний вітер,
Бо ниньки ще літо, не осінь,
Шумить поміж листом.
Ще серпень, ще тепло,
а він мені, бач,
Вже осінню казку
На вухо шепоче.
Поринаю у сон в літеплі,
А вранці, хо знає?
Можливо розплющу очі,
А навкруг - осінь.
Отак раптово і несподівано -
Осінь...
Серце тремтить у бентезі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674177
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2016
автор: Красуля