Згадати Господа лиш всує,
Або у вірш, бо так римує...
Банальні речі непотрібні,
Торуючи дороги хибні…
Манера мислити та жити
Давно втекла із «пережитків»…
Коли до неба всі тягнулись,
Боялись Божого торкнутись.
Тепер проблем у тім немає,
Бо кожен " богом" виступає…
Згубився ключик до науки,
Що дав Господь колись у руки…
Не буде світ цей існувати,
Якщо святинь не шанувати
І забувати про закони
Любові й вбивства заборони.
Злітають з уст слова над світом,
Святого Слова, ніби, діти,
Але всі різні, екзотичні…
І злий говорить гарно, клично…
Дай Бог, глибини розпізнати,
Щоб люд у пастку не загнати.
Зміцнити в правді добрим словом,
Душ чистих врятувати мову!
(23 червня 2016)
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674086
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2016
автор: палома