Жовтокоса осене дощиста,
Ти любов мою украла всю дочиста,
Ти кохання десь моє забрала,
Я його так в серці зігрівала...
Осене, чаклунко золотава,
Я з тобою завжди товариство мала,
То ж за що зимовий холод в душу
Ти вселила ? З ним я жити мушу...
Тонкосльоза осене вітриста,
Вже душа моя не буде промениста,
Кольорів веселки я не бачу...
В такт дощів твоїх ридаю, плачу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673925
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова