З тобою,брате,віч на віч
Хочу побути я:
На світі,кажуть,зусібіч:
Нема мені життя!
Додому скоро їдеш ти:
Дивись...та,втім,як не крути,
А доля моя схоже
Нікого не тривоже.
Якщо ж спитає тебе хто...
Ну, хто б не запитав,
Скажи,що в бійні у АТО
Я кулю упіймав,
Що за Вкраїну чесно вмер,
Що лікар гроші дурно здер,
Що батьківському краю
Уклін я посилаю.
Навряд чи хто зумів з батьків
Дожити до весни...
Я б дуже справді не хотів,
Щоб плакали вони;
Якщо живе хто - скажеш так:
Що я писати не мастак,
На навчання,мовляв,послали
Й щоб скоро не чекали.
Сусідка є у них одна...
Мов снилось як давно
Розсталися!..Мене вона
Й забула...всеодно,
Ти розкажи всю правду їй,
Байдуже серце не жалій;
Нехай вона поплаче...
Це мало їй що значить!
Не подаю вірш в оригіналі,щоб не образити наших поетів,
бо вважаю,що цей твір знає кожен...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673839
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 22.06.2016
автор: Михайло Гончар