Згублені слова

Ліс,  вітрищами  підперезаний,  
Прислухається  до  зими.  
Між  дубами,  поміж  березами  
Проклада  вона  шлях  саньми.  
Путь  немовби  таємну  вказує  
До  хатини  із  кришталю,  
Де  сховалось,  гнане  образою,  
Слово,  згублене  кимсь,  -  "люблю".  
Треба,  мабуть,  спасти,  утішити,  
Попросити  вогню  в  зорі,  
Щоб  відтало.  Але  надійніше  –
Біля  серця  його  зігріть.  
Ледь  помітно  дорога  стелиться  
Вглиб  дерев  кудись  навпростець.  
Поспішаймо,  а  то  хурделиця  
Слід  заплутає,  замете.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673780
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2016
автор: Ніна Багата