Біжить вже полем літечко
вже наяву,не в снах.
Верба над ставом рясная
і синь у небесах.
Земля у полі теплая
і красен божий світ,
бринять музики весело
здається звідусіль.
І вітерець легесенько
над полем повіва.
Виблискує любесенько
на листячку роса.
І аромати літечка,-
чарують і п"янять.
Тепло дарує сонечко,
аж хочеться співать.
Ой, літо,літо, літечко,
усе навкруг цвіте.
Розкрили очі квіточки,
і бджілка там гуде.
Кує в гаю зозуленька
і соловей співа,
синиченька гарнюсенька
неспішно проплива.
Цвірінькають горобчики,
воркують голуби...
Дівчатонька і хлопчики,-
снують сюди - туди.
І я кажу всім діточкам,
й дорослим теж кажу:
"Ой не марнуйте літечко,-
я дуже вас прошу!"
Ой, літо, літо краснеє,
його не пропусти.
Усе ж у нім прекраснеє,-
не спи, не в"янь, рости!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673511
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 20.06.2016
автор: геометрія