Вона рухалася ритмічно, авжеж, її тіло вигиналось, іноді цілком неприродньо, викликало в його підсвідомості образи, яких зазвичай йому варто було боятися, деякі виявлялися огидними: парад, який він спостерігав зверху, рота солдатів, яка рухалася тротуаром, її тіло, зрештою. А раптом її звуть Марією, по-християнськи якось, якось геть по-християнськи, і вона зараз тут серед усього цього неону, музики, від якої йому трохи не по собі і нудить, звиваючись котримсь із видів рідкісних плазунів, творить магічні, майже ритуальні рухи тілом, нагадує йому язичницю..о боги.. ось же! раптом її звати геть по-християнськи, а вона так по-язичницьки прикриває повіки, іноді кидаючи погляди на нього, або ж це тільки йому так здається, але її рухи точно язичницькі. Авжеж. Християни так не рухаються, ні, жодній християнській дівчинці, дівчині, жінці не дано стільки еластичних м'язів, стільки ... , щоб вони так рухались, рухались як язичниці.
..
Коли вона вийшла, похитуючись, на вулицю, її тіло відливало бронзою, кольором нічної освітленої ліхтарями бруківки і я завжди любив цей колір, колір темної глини, літніх боліт, в яких плавають плоди яблунь-дичок, колір спокути, як казали християни, колір завареної кори дуба, як сказали б язичницькі знахарі.
Я тихо пішов позаду, коли вона повернула в темний провулок і її знудило. Відкашлявшись, вона відійшла й опустилася біля стіни, схиливши спітніле чоло до холодної труби водостоку, важко дихаючи, втираючи і облизуючи губи. Я не наважувався підійти, та й мабуть не потрібно було.
Перед тим як піднятись і повернутись, вона блаженно закинула голову догори і видихнула "Боже".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2016
автор: Hauch