я ніколи не стану доросла
божеволію кольором ночі
дощ в саду листю пестить волосся
засинала, але не спалося
мені пташки співають про тебе
горобці зазирають у очі
і як квітка радіє від сонця
дарувати я любому хочу
зорі теплії -колір малини
помаранчеві стиглі цілунки
сонях-посмішки, трішки кислинки
від безтями нема порятунку
---
я тебе обожнюю, напевно
може, помилково, трішки з сяйвом
та любов приходить не даремно
в ній з тобою зовсім ми не зайві
дуже близько, майже очі в очі
ми з тобою птахи, крила в крила
захисти мене від інших, зайвих
подаруй мені свої вітрила
18.06.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673348
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2016
автор: *Svetlaya*