Щасливі дівчата
не плачуть душею.
Вони не бувають дочками митців.
Щасливі дівчата не малюють собі під очима синців
і не сідають під батарею,
щоб хоч десь отримати тепло.
Здається, мені повезло.
Пощастило.
Поталанило.
Якщо мені дадуть мотузку
і мило,
то я помиюсь і в гори махну.
І полишу нарешті свою спробу смішну
жити елітно,
безплідно.
Емоційно бідно.
Все не так, як мій тато хотів.
Я не мала би мати під своїми очима
синців.
Рятуватись в книжках,
забивати на страх,
який жах.
Адже справа завжди
не в синцях.
І не в поганому притоку крові.
Щасливі дівчата
просто мають достатньо любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673070
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.06.2016
автор: Попіл Фенікса