Конституція громадянського суспільства України

Конституція  держави  Україна  і  Конституція  громадянського  суспільства  України  —  дві  різні  взаємозалежні  Конституції.  
Україна,  як  держава  має  свою  Конституцію.  Спираючись  на  статтю  1:    Україна  є  суверенна  і  незалежна,  демократична,  соціальна,  правова  держава.  Держава  є  суб'єктом,  але  досі  право  громадянського  суспільства  (народу  України)  на  суб'єктність,  не  визначено.  Держава,  визнаючи    в  статті  5,  що  носієм  суверенітету  і  єдиним  джерелом  влади  в  Україні  є  народ,  усіляко  перешкоджає  розбудові  усіх  необхідних  громадянських  інститутів,  визнаючи  лише  право  на  існування  органів  місцевого  самоврядування  (стаття  7),  цілком  залежних  від  інститутів  держави.  Держава  таким  чином  забезпечує  собі  монополію  на  владу  в  Україні.  Саме  тому  не  держава  служить  народу,  а  навпаки.  Діюча  Конституція  України,  декларуючи  права  народу,  зберігає  за  державними  інститутами  (читай  посадовцями)  вибіркове  право  на  її  виконання  або  невиконання  (розуміємо  маніпуляції  Конституцією  України).    
Численні  факти  щодо  надання  собі  додаткових  повноважень,  афери  з  приватизацією,  недоторканістю,  пожиттєвого  обіймання  посад,  безвідповідальністю  за  результати  роботи,  написання  антинародних  законів,  обмеження  свободи  слова  (стаття  15),  відсутністю  реальних  механізмів  захисту  і  збереження  природних  ресурсів  України,  які  є  власністю  Українського  народу  (стаття  13,  14),  спроб  розпродажу  земель  України,  невиконанням  статті  17  щодо  захисту  кордонів  та  територіальної  цілісності,  відсутність  механізму  імпічменту  (стаття  105),  змін  до  Конституції  України  (статті  156),  виключно  через  всеукраїнський  референдум  за  народною  ініціативою,  порушення  Президентом  України  положень  статті    103  щодо  можливості  займатися  іншою  оплачуваною  або  підприємницькою  діяльністю,  що  має  на  меті  одержання  прибутку,  невиконання  передвиборчих  обіцянок.  
Цей  перелік  порушень  можна  продовжувати  і  продовжувати.    Держава,  в  особі  державних  посадовців  визнає  лише  ті  положення,  які  її  влаштовують  і  ігнорує  вимоги  діючої  Конституції  держави,  якщо  вони  не  відповідають  їхнім  інтересам.  Недолуго  навіть  сподіватись,  що  вона  (держава,  державні  посадовці),  як  унтер-офіцерська  вдова,  стане  себе  шмагати.  Українське  суспільство  має    свої  інтереси,  а  держава  охороняє  і  забезпечує  лише  власні.  Саме  тому  суспільство  і  народ  України  катастрофічно  біднішає,  а  державні  мужі  жирують  і  багатшають.
Єдиним  на  цей  час  дієвим  механізмом  спілківанням  народу  з  державною  владою  стали  Майдани  та  самоорганізація.  Але  практика  Майданівського  руху  —  революційний  процес  народного  супротиву  злочинній  владі  не  є  нормальним.  Суспільство  вийшло  з  пелюшок  об'єкту  маніпуляцій  і  намагається  відстоювати  свої  права  у  конституційний  спосіб.  Але  необов'язковість  виконання  своїх  обов'язків  з  боку  влади  та  використання  силових  засобів  проти  народу  України,  щораз  призводить  до  всебільшого  протистояння    між  народом  і  владою  в  державі.  
Для  того,  щоб  змінити  ситуацію  в  Україні,  щоб  дійсно  забезпечити  право  Українського  народу  на  владу  і  обов'язкове  виконання  Конституції  України  державою  пропонуємо  розробити,  обговорити  та  прийняти  Конституцію  громадянського  суспільства  України,  яка  буде  чітко  визначати  права  і  обов'язки  держави  перед  народом  (вимоги  до  влади),  оцінку  діяльності  влади  (Уряду  і  Президента),  обмеження  які  накладає  суспільство  на  державу,  звітність  перед  народом  та  обов'язкову  вдвідповідальність  (політичну,  економічну,  кримінальну)  за  результатами  її  роботи.  
На  обговорення  пропонуємо  загальну  Концепцію  щодо  змісту  Конституції  громадянського  суспільства  України  (Конституція  ГСУ).
Конституція  ГСУ  —  суспільний  договір  між  суспільством  і  державою,  щодо  розподілу  повноважень,  функцій  та  вимог  з  їх  дотримання,  відповідальності    за  невиконання,  ігнорування  інтересів  суспільства  чи  спроб  узурпації  влади  в  Україні.  
ЗАГАЛЬНІ  ЗАСАДИ  Визначають  поняття  Українського  суспільства,  якісний  і  кількісний  склад  його  інститутів  та  поняття  держави,  як  окремої  складової  загальної  системи  управління    в  Україні  для  забезпечення  чітко  визначених  функцій  держави  (згідно  Конституції  України).  
Розділ  I  
Визначення  національних  інтересів  і  пріоритетів  розвитку  громадянського  суспільства,  беззастережне  забезпечення  прав  та  свобод  громадян  України,  приорітетності  інтересів  розвитку  суспільства  перед  будь-якими  короткостроковими  інтересами  держави  (чи  її  посадових  осіб).  Звітність  і  відповідальність  держави  (державних  інститутів,  посадовців)  перед  суспільством  (народом  України).
Механізми  оцінки,  контролю  за  діяльністю  інститутів  держави  українським  суспільством,  внесення  змін  в  систему  державного  управління  (реформування).
Розподіл  повноважень  між  суспільством  та  державою,  економічні,  політичні  відносини  та    розподіл  джерел  фукціонування  державних  та  суспільних  інститутів.
Розділ  IІ  
Структура  та  інститути  українського  суспільства.  Суспільні  вимоги  до  ефективності  їх  функціонування.  Права  і  обов'язки  суспільних  інститутів,  оцінка  їх  діяльності,  звітність.
Кількісні  та  якісні  обмеження,  які  накладаються    на  функціонування  державних  інститутів.  Звітність  їх  перед  громадянським  суспільством.
Розділ  IІІ  
Механізми  і  методики  оцінки,  контролю  за  результатами  роботи  системи  управління,  механізми  вдосконалення  її  та  внесення  змін.  Організація  проведення  розслідувань,  відповідальність  за  порушення  Конституції  ГСУ.  Система  моделювання,  розрахунків  і  попередньої  оцінки  управлінських  рішень  (економіка,  політика,  законодавство,  юридична  практика,  накопичення  досвіду  управлінських  рішень,  автоматизація  процесів  прийняття  рішень  та  судочинства,  модель  електронного  самоврядування,  розвиток  Громад  та  інш.)  
Доопрацювання  механізмів  прямого  народовладдя:  щодо  вдосконалення  Конституції  України,  проведення  референдумів,  оголошення    імпічменту,  зміни  Кабінету  Міністрів,  обрання  та  відкликання  народних  депутатів  з  ініціативи  громадянського  суспільства.  Методики  використання  технічних  засобів  щодо  визначення  правдивості  свідчень  та  виконання  зобов'язань  посадовими  особами  і  публічними  особами,  надання  ними  правдивих  відомостей.  Повноваження  громадянського  суспільства  по  запобіганню  корупції,  розкраданню  державного  та  суспільного  майна,  ресурсів  України.
Ще  раз  нагадуємо  Стаття  5:  Народ  здійснює  владу  безпосередньо  і  через  органи  місцевого  самоврядування.  Право  визначати  і  змінювати  конституційний  лад  в  Україні  належить  виключно  народові  і  не  може  бути  узурповане  державою,  її  органами  або  посадовими  особами.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2016
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)