О рідна земле! Я до тебе лину
Хмаринкою легкою, мов пташа,
Через поля і води, і долини,
Бо так велить мені моя душа.
Люблю тебе у обіймах туману
І у полоні сонця і тепла,
Не раз була ти жертвою обману,
Та з духом волі ти завжди жила.
Люблю тебе у спалахах ранкових
Голубо-срібно-щедрої роси
І у високих дугах веселкових,
Що небо веселять після грози.
О земле рідна, горда і чарівна,
Я величаю матір’ю тебе,
Ти ясночола зоряна царівна,
Без тебе я не мислю і себе.
30.05.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671518
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 11.06.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)