За картиною Р.Гонсалвеса
[img]http://vev.ru/uploads/images/00/01/65/2011/09/21/9.jpg[/img]
А у мене в мушлі заховалось море -
Нашого кохання чайчине крило.
Піднесу до неї вухо мікрофону –
І шепоче хвиля: [i]ámore, amó…[/i]
А у мене в мушлі бешкетує вітер,
Наче джин у лампі – мій заручник мрій.
Випадково якось я йому довірив
Таємницю серця про найдовші з вій.
Він її по зорях виспівав до рана
Солов'єм на гілці за твоїм вікном…
Подарую мушлю я тобі, кохана,
Ставши найсолодшим, найдивнішим сном.
Перепливши море, обігнавши вітер,
Стану на порозі, обійму крилом.
У саду (вже вкотре!) ходить [i]наше[/i] літо
І гойдає віти: [i]ámore, amó…[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671458
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2016
автор: ptaha