Тисне, пече,болить і мучить
Той біль, що в серці і душі,
Як добре, що його ніколи не озвучать...
Це думка сироти, а не ханжі.
Бо той страшний і сильний гніт,
Залишивши свої кордони,
Втопили б легко цілий світ...
І що там усмішка Мадонни !
Ти бачиш, Боже, там, у Небі,
Який нестерпний біль ношу,
Я так молю Тебе : не треба !
Нехай одна те все зіп"ю.
Нехай не йдуть від нас в розквіті
Наші батьки, наші мами,
А більше того - наші діти,
Помилуй , Господи, й спаси !
Нема -бо сил той біль зносити,
З роками що не осіда,
Любові в Тебе буду просити,
Яку забрав Ти, яка пішла...
Нема любові ,віри брак,
Змиритись з цим ніяк не можу
І все роблю ,чомусь,не так...
Допоможи мені, мій Боже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670669
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.06.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова