Як згадаю день той важкий,
як війна настала
усі люди зажурились,
чорна пітьма стала.
Стало сумно усім людям,
серце в грудях рветься,
кожна матінка заплаче
сльозою облється.
Дуже жалко свого сина
на війну послала,
годувала і ростила,
а тепер віддати.
Дуже страшно там на Сході
усіх там вбивають,
мирним людям і малим дітям
життя забирають.
Там солдати молоденькі,
падають,як солома,
чи нещасним народився,
чи то така доля.
Боже,Боже,як спастися
від ворога злога
ні на що нема надії,
на Тебе Одного.
У землі сидять в окопах
наші українці,
захищають рідну землю
із чотирьох кінців.
А вороги не втихають
день і ніч стріляють
бо на крові українській
гроші заробляють.
І Ти Матінко Небесна
з неба нахилися,
прикрий Своїм Омофором
за нас заступися.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670583
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 06.06.2016
автор: мальовнича маріона