Vlasyuk Julia :: Тиха ніч…
У тиху ніч, летить мій дух до Бога.
Летить від мене геть тривога...
У небо миру я полину..
І Богу душу відчиню...
Спитає Бог чи я люблю?
Чи вмію я прощати?
Чи знаю як добром злу здачу віддавати?
Чи не згубила віри в те, що щастям обдарує?
А серденько моє любов'ю коронує..
Чи знаю я,що не сама..
Чи вірю в диво..
Чи ще жива в мені надія?
Чи маю сили у дорозі?
Я твердо відповім Христу,
Що вірю в світі лиш Йому!!!
що вірю в те,що Він зі мною..
Лиш Бог веде мене в дорозі..
Лиш Він стирає з очей сльози..
Ісус моя скала рятунок!!!
І я Його творіння!
Молитви чує, сльози обітре..
І в душі віру підійме..
Дає надію у мій дух..
Говорить тихо, Я з ТОБОЮ!!!
І я щаслива, хоч тривога, І я смілива,хоч важка дорога..
І я щаслива, хоч сльоза тече з очей..
Я не сама,хоч в тимноті ночей..
Не раз тривога страх вливає..
Не раз і розпач накриває...
І плачу тихо й голосно сміюся..Але я з Богом!!!
Нічого не боюся!
Бо Бог мій батько Він зі мною!Веде мене дорогою життя..
А значить в мене є щасливе майбуття!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670284
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.06.2016
автор: Vlasyuk Julia