Посеред крику шуму зойків пишу тобі одній вірша.
І не знаходжу в цьому зовсім причин дістати від коша.
Одна в теплі, в своїй оселі. Така далека і...близька.
В дощу акордах невеселих здригається моя душа.
Мелодія сягає неба.
Там хмари тиснуть на лади -
Анплагт весни звучить для тебе.
Солює грім,
Вітрів хори
Несуть моє тобі вітання, я тішуся, що ти не тут,
Де грози й вітер в неспокої музичні бесіди ведуть.
І барабанять гучно краплі.
Відбризкують в обійми стін.
Концерт весняний справді вдався
Й вкладає ніч лаштунків тінь.
І добре,що ти зараз вдома. Довкола тебе світла смак.
Я йду додому,
Йду до тебе
Промоклий змерзлий одинак.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669981
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2016
автор: ABIV