Мамо-зозулько, ну як тобі спиться?
Може, тобі твоя донечка сниться?
Як ти без щирих обіймів заснула?
Голосу донечки довго не чула.
Ти по голівці не гладиш її
В очки її не заглянеш сумні,
Татко невміло косички плете,
Завжди за ручку дитину веде.
Казку читає її перед сном,
Думка літає за синім вікном,
Серце щемить: тихо доня спиталась:
« Що ж це нам мама-зозулька дісталась?”
Мамо-зозулько, ну як там ведеться?
Добре в пустому гніздечку живеться?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669667
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 01.06.2016
автор: Шостацька Людмила